Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виселяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
видворяти — я/ю, я/єш, недок., ви/дворити, рю, риш, док., перех., заст. Виселяти кого небудь, примушувати залишити місце проживання. || Примушувати кого небудь піти звідкись … Український тлумачний словник
виселити — див. виселяти … Український тлумачний словник
виселяння — я, с. Дія за знач. виселяти … Український тлумачний словник
виселятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/селитися, люся, лишся, док. 1) Залишати своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). || Перебиратися з одного місця проживання в інше. 2) тільки недок. Пас. до виселяти … Український тлумачний словник
ежектувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Здійснювати ежекцію. 2) Викидати, випускати (напр., нейтрони). 3) Катапультувати. 4) юр. Виселяти … Український тлумачний словник
експатріювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех. Здійснювати експатріацію; виселяти за межі Батьківщини … Український тлумачний словник
зселяти — я/ю, я/єш, недок., зсели/ти, зселю/, зсе/лиш, док., перех. 1) Переселяючи з різних місць, поселяти разом, в одному місці. 2) з чого, розм., рідко. Те саме, що виселяти … Український тлумачний словник
